Строительный журнал

Oстaннім чaсoм пeвнoгo пoжвaвлeння нaбулa публікaція прoeкту зaкoну Укрaїни «Прo внeсeння змін дo дeякиx зaкoнoдaвчиx aктів Укрaїни щoдo збeрeжeння трaдиційнoгo сeрeдoвищa тa прoтидії xaoтичній зaбудoві». Зaкoнoпрoeкт ініційoвaний Міністeрствoм культури тa інфoрмaційнoї пoлітики Укрaїни (МКІП) і викликaв нeaбиякий рeзoнaнс у прoфeсійнoї спільнoти пaм’яткooxoрoнників, aрxітeктoрів, дeвeлoпeрів, будівeльників і нeбaйдужиx містян. Більшість відгуків виявилaсь нeгaтивнoю, щo на Міністeрствa нe явилoся нoвинoю чeрeз пeрeвaнтaжeність зaкoнoпрoeкту нeoднoзнaчнoю прoблeмaтикoю, якa нe мaє прости-прощай-якoгo віднoшeння дo нaзви зaкoнoпрoeкту і бeзрeзультaтнo oбгoвoрювaлaся у вузькoму кoлі і прoтягoм рoку.

Нaціoнaльнa eнциклoпeдія будівництвa ProfiDom.com.ua звeрнулaся дo вeдучoгo eкспeртa нaшoї крaїни в гaлузі будівництвa і будівeльниx нoрмaтивниx дoкумeнтів — Зaслужeнoму будівeльнику Укрaїни A.М. Кaрмінськoму з прoxaнням прoвeсти eкспeртний aнaліз нa відпoвідність зaкoнoпрoeкту чиннoму пaм’яткooxoрoннoму зaкoнoдaвству, містoбудівним нoрмaм, рeстaврaційним прoблeмaм і, нaвіть, здoрoвoму глузду.

ProfiDom.com.ua: Шaнoвний Aнaтoлю Мaркoвичу, цeй зaкoнoпрoeкт, нa нaш пoгляд, — дужe склaдний, нeoднoзнaчний і супeрeчливий, в якoму бeзліч нaйрізнoмaнітнішиx прoблeм звaлeні прoстo «в купу». Врaжeння пoвнoї нeкoмпeтeнтнoсті aвтoрів. Як рoзібрaтися в цій «купі»?

A.К.: С целью зoсeрeджeння увaги нa циx прoблeмax aнaлізувaтимeться будe у склaді зaкoнoпрoeкту тільки внeсeння змін дo зaкoну Укрaїни «Прo oxoрoну культурнoї спaдщини», мaючи нa увaзі пeвну підпoрядкoвaність прoфільнoму зaкoну іншиx зaкoнів, щo прoпoнуються дo змін.

Пoчнeмo з виxідниx дaниx.

Усі вaріaнти зaкoнoпрoeкту, рoзміщeні рaнішe нa сaйті МКІП, супрoвoджувaлися вступoм з інфoрмaцією прo тe, щo цeй зaкoнoпрoeкт рoзрoблeний нa викoнaння Укaзу Прeзидeнтa від 8 листoпaдa 2019 р. №837 «Прo нeвідклaдні зaxoди з прoвeдeння рeфoрм тa зміцнeння дeржaви».

Я нe пoлінувaвся цe пeрeвірити і oсь, щo у цьoму Укaзі (трамплин 7-a) устaнoвлeнo у сфeрі культури, мoлoді, спoрту тa інфoрмaційнoї пoлітики: «дo 31 грудня 2019 року – стосовно: розроблення та внесення нате розгляд Верховної ради України законопроектів – оборона внесення змін до деяких законодавчих актів України встановлення заборони здійснювати забудову в межах визначених ареалів населених пунктів, занесених после Списку історичних населених місць України, после відсутності у складі генеральних планів населених пунктів історико-архітектурного опорного плану…..».

Цікаво, що в Пояснювальній записці Міністра є таке ж посилання для Указ Президента №837.
Можна здогадатися, що у законопроекті навіть натяку сверху таку заборону немає.

Крім посилання нате Указ Президента у якості першооснови, також, визначена Програма діяльності КМУ, затверджена Постановою КМУ від 12 червня 2020 №471.

У пункті 15.2 визначена така ж заборона забудови, як вище відмічено. Накануне речі, ця Програма без- підтримана Верховною Радою України.

Отже, билль, що розглядається, ніякого відношення отнюдь не має до вищезазначених документів, а посилання нате них є результатом недбалості.

ProfiDom.com.ua: По речі, сама назва законопроекту нагадує «ірландське рагу» — багато всього різного і, з першого погляду, дуже потрібного. А в результаті, без околичностей за Жванецьким: «включаешь – невыгодный работает»

А.К.: Щодо назви законопроекту, ведь тут теж є зауваження і досить серйозні. У методичних рекомендаціях «Правила оформлення проектів законів та наявні вимоги законодавчої техніки» (редюит 2.1) визначено, що у назві закону використовуються інформативні поняття, які дозволяють розпізнати дисциплина, що регулюється цим законом.

В нашому випадку є вдвоём предмети регулювання: збереження традиційного характеру середовища і протидія хаотичній забудові.

Однак, ці обидва предмети регулювання никак не пояснюють у тексті законопроекту, як і яким чином зберігати традиційний облик середовища і протидіяти хаотичній забудові, тим більше, що ці поняття є некоректними і неоднозначними.

Скажем, термін «традиційний характер середовища» визначений ЗУ «Про охорону культурної спадщини (ст.1) і ДБН ради історико-архітектурний опорний тактика (пункт 2.18), як «історично успадкований вигляд та об’ємно-просторова структура» історичного міста, селища, села.

Вслед за відсутності класифікації, критеріїв, параметрів (вимірювачів) интересах оцінок «вигляду» і «структури» ці поняття є недієздатними получи практиці і не дивовижно, що автори теж опинилися заручниками плутанини, визначивши у ст..32 законопроекту биржа традиційного характеру середовища невыгодный «вигляд» і «структуру» історичного міста, а окремі пам’ятки, історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території та об’єкти всесвітньої спадщини.

После речі, заповідники можуть бути локалізованими из-за межами населеного місця, а ради визначенням традиційний характер середовища визначається у населеному місці, а приставки не- за його межами.

Щодо «хаотичної забудови», в таком случае це поняття нормативно безвыгодный визначене, носить суб’єктивний напор і не може бути нормативним мірилом, тим більше, що у законопроекті і пояснювальній записці взагалі насчет цю проблему не йдеться.

Фактично биржа та зміст законопроекту ніяким чином безлюдный (=малолюдный) відповідає назві.

Єдиними засобами протидії хаотичній забудові слід вважати генеральний замысел населеного місця, погоджений, проекспертований і затверджений в установленому порядку, а також затверджений детальний замысел території, який уточнює і деталізує генеральний очертание.

ProfiDom.com.ua: до цих пір, йшлося ради вихіді дані у назві цього дивного законопроекту. А що Ви можете сказати ради проблеми, які він покликаний відрегулювати?

А.К.: Почнемо аналіз законопроекта з основних неприємностей у сфері будівництва.

1. У чинному профільному законі «Про охорону культурної спадщини» центральні органи виконавчої влади (далі – ЦОВВ), що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної політики, зосереджені в ЦОВВ – Міністерстві культури та інформаційної політики (МКІП), мол в єдиному центрі на всю країну і погоджувалися «Проекти… містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень…земляних робіт сверху пам’ятках національного значення, їх територіях, історико-культурних заповідниках, держи історико-культурних заповідних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також…проектів, реалізація яких може позначитися сверху об’єктах культурної спадщини».

У штаті Міністерства будівельники маловыгодный передбачені і державні службовці ради мовчазної згоди із замовниками погоджували проектну документацію з ненормативними і незаконними назвами: проекти різних перетворень, земляні роботи, роботи, реалізація яких може позначатися держи об’єктах культурної спадщини.

Тутовник же видавалися дозволи возьми проведення робіт, невідомо, нате яких підставах і умовах.

Беззаконня, яке досі існує у МКІП, засновано сверху упертому неприйнятті Міністерством законних нормативних термінів «проектна документація», «проект будівництва», хоча продовжується їх погодження аль відмови у погодженні.

Новим законопроектом передбачені три ЦОВВ, що забезпечують формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, що реалізують таку політику, а також із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони культурної спадщини.

Около цьому, суб’єктами надання адміністративних послуг виступають: ЦОВВ, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, щодо погоджень перелічених вище проектів «Перетворень», земляних робіт, а також дозволів; спеціальний виконавчий позитив з питань охорони культурної спадщини щодо інших погоджень та дозволів. Залишаються невідомі суб’єкти під номерами пунктів 4 і 5, чомусь пропущені.

Кудись загубилися ще неуд ЦОВВ, які утворені Кабінетом Міністрів України, а Постановою КМУ №1185 від 24.12.2019 затверджені Положення насчет Державну інспекцію культурної спадщини України (ДІС), а також Положення насчет Державну службу охорони культурної спадщини України (Держкультспадщина).

Якщо урахувати інші спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини, а також численне різноманіття об’єктів охорони культурної спадщини, можна уявити, коль ця дозвільно-погоджувальна налаженность почне працювати, то безлад, який утворився вследствие реформу ДАБІ виглядатиме, як іграшки, та ще із залученням ЮНЕСКО получи и распишись виконання підписаних Україною Конвенцій, ратифікованих Верховною Радою України.

Спроба пояснити у законопроекті ненормативні терміни виявилась некваліфікованою. В цілому висновок з проаналізованої системи, схожої нате схему, видається негативним з корупційними ризиками.

Враховуючи тетунька, що законом «Про регулювання містобудівної діяльності» реставрацію визначено прежде одного з видів будівництва, включаючи дозвільно- погоджувальну систему, усі органи архітектурно-будівельного контролю та нагляду мають «обслуговувати» нове будівництво, роботи з реконструкції, капітального ремонту і реставрації.

ProfiDom.com.ua: Анатолю Марковичу, нам здається, є ще Вотан непереборний аргумент: державний нагляд (осмотр) підлягає здійсненню відповідно давно ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», статтею 3, якого встановлена неприпустимість дублювання повноважень інших органів державного нагляду (контролю) з одного й того самого питання

А.К.: Вполне вірно. Крім того, частина 1 статті 4 цього закону ще більш категорична: «Здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) з одного й того самого питання заборонено».

Отже усі статті законопроекту щодо «адміністративних послуг» і «держаного контролю (нагляду)» належить прибрати і симультанно з цим — два нових центральних органів виконавчої влади.

Йдемо далі.

2. Комплекс реставраційних робіт получай практиці завжди поєднується з будівельними роботами, реконструктивними і ремонтними роботами.

Навіть законодавчо поєднання реставраційних і будівельних робіт вирішене позитивно: частина 3 статті 26 профільного закону установила, що роботи із збереження об’єктів культурної спадщини мають проводитися ради реставраційними нормами і правилами із застосуванням будівельних норм і правил бери будівельних роботах.

А чи є така спеціалізована нормативна первоэлемент для реставраційних робіт?

Возьми жаль, ні. Стаття 5 профільного закону центральний ареопаг виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, а простіше кажучи – Мінкультури, наділений правом затверджувати державні норми та взгляды на вещи з питань охорони культурної спадщини.

Але следовать 20 років чинності закону жодної державної норми затверджено маловыгодный було. Тільки два ДБН і Вотан ДСТУ були затверджені Мінрегіоном.

Получи жаль МКІП і досі неважный (=маловажный) зрозуміло виключної важливості створення власної нормативної бази.

Достатньо нагадати, що давно трьох десятків видів науково-проектної документації невыгодный класифіковані, не мають відповідних нормативних документів для склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження такої документації.

У законопроекті навіть «забули» оборона таку науково-проектну документацію, як історико-архітектурний опорний схема та ін..

У будь-якій науково-проектній документації має бути наукова складова, як підґрунтя на визначення проектної складової. Блестяще, але досі ця наукова складова приставки не- має нормованого визначення.

ProfiDom.com.ua: Анатолю Марковичу, не переводя дыхания всі вважають себе великими камп\’ютерними спеціалістами: все переводиться в цифровий параметры, впроваджуються різноманітні он-лайн сервіси і таке інше. Це, звичайно ж, надобность часу, ніхто не сперечається. Але, і діджіталізацію теж исповедь впроваджувати з розумом, а не тому, що по-современному

А.К.: Так, ви маєте рацію: діджиталізація, нарешті, дійшла прежде сфери охорони культурної спадщини. Тому, продовжуємо

3. Статті 14-1, 2, 3, 4, 5, 6 та інші законопроекту визначають умови і етапи утворення Державної системи нерухомої культурної спадщини України (далі – електронна (?) сингония). Автори позиціонують цю систему як єдину інформаційно-телекомунікаційну систему, яка забезпечує до настоящего времени, щодо наданої інформації, яка комунікує між відповідними юридичними і фізичними особами.

Під короче (говоря) «все» автори детально перелічили усі його визначення: створення, перегляд, відправлення, прийняття, збирання, внесення, накопичення, обробку, використання, розгляд, зберігання, захист, облік та надання інформації.

Усі перелічені функціональні значення можна замінити одним терміном – «документообіг».

В целях пояснення додамо, що створюється звичайна інформаційно-довідкова средство для одержання довідок в соответствии с визначених формах і параметрах.

Центр даних побудована на відповідних класифікаторах, довідниках, словниках. Програмні комплекси забезпечують взаємодію з іншими відомчими базами даних.

Присущно, що держателем електронної системи і технічним її адміністратором є МКІП, за исключением. Ant. с участі Мінцифри.

Тепер с правой стороны за невеликим: слід визначити вартість розробки.

Деякий спокій викликає доручення Кабінету Міністрів України вжити заходів щодо впровадження системи впредь до 1 січня 2023 року.

А п.6 Прикінцевих положень встановив, що по впровадження системи використовується паперовий вигляд документів.

А якщо говорити серйозно, так навряд чи можна розраховувати получи и распишись залишенні електронної системи у законопроекти з таких причин:

• відсутність цілей системи;
• відсутність розрахунку ефективності системи;
• відсутність порядку і наявність безладу у наявній системі документообігу, що отнюдь не дає можливості моделювання системи;
• неможливість створення реальної бази даних;
• висока вартість розробки;
• незрозумілість втручання відомчих систем;
• у не поминай лихом-якому випадку кінцевим результатом если роздруківка на принтері паперових документів чтобы роботи.

Необхідно відтермінувати розробку електронної системи после наведення дієвого порядку у сфері охорони культурної спадщини.

ProfiDom.com.ua: шановний Анатолю Марковичу, чим далі ми просуваємося задолго. Ant. с суті запропонованого законопроекту, тим більше вимальовується безрадісна полотно: повна профнепридатність його авторів

А.К.: Ви дуже близькі перед істини, на жаль. Спробуємо розібратися в наступних малозрозумілих пасажах

4. У законопроекті є в наявності нормативні пропозиції, сенс яких важко оцінити. Где-то, стаття 15 ввела нове поняття: «Надання статусу втраченої пам’ятки».

Чого варта назва нормативної процедури? – «Пам’ятці надається индигенат втраченої пам’ятки» (?), яка безграмотный має здорового глузду. Минус коментарів!

Залишається порекомендувати авторам законопроекту ознайомитися з Цивільним кодексом України та ін.. щодо наявності речових прав та обов’язків, а також правовідносин у господарській діяльності.

5. Як могли автори законопроекту у статті 3 промотать до нитки у норму можливість тимчасової окупації адміністративно-територіальної одиниці і пропонувати здійснення управління охороною культурної спадщини нате окупованій території центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини?

Цікаво, получи який обсяг окупованої території України розраховують автори законопроекту? Це ж потрібно вже сьогодні планувати завантаженість ЦОВВ!

Книппель до чого призводить втрата чуття відповідальності вслед за державницьку роботу і повна відсутність контролю вслед її виконанням.

6. Наразі возьми слуху заповідні території з локалізованими правами управління і експлуатації – історико-культурні заповідники державного или місцевого значення, а також історико-культурні заповідні території (надалі – заповідники і заповідні території).

А чи знає хто-небуть, яка між ними різниця? Пряме нормативне визначення у законопроекті і профільному законі відсутнє.

Але, якщо уважно вчитатися в частині 1-3 статті 33, можна знайти відповідь щодо відмінності цих територій.

• Совокупность (ансамбль) пам’яток може бути оголошений історико-культурним заповідником державного аль місцевого рівня.
• Історико-культурною заповідною територією оголошується територія, в межах якої збереглася значна кількість об’єктів культурної спадщини.

Нагадуємо, що пам’ятка – це об’єкт культурної спадщини, занесений впредь до Державного реєстру (стаття 1).

Тогда виникає цілий ряд питань, возьми які ніхто, чомусь, маловыгодный відповів з часу прийняття профільного закону і малограмотный відповідає й досі.

Серед них ключові:

• Скільки нараховує «значна кількість» об’єктів культурної спадщини в межах заповідної території?
• Як ураховуються возьми заповідній території об’єкти культурної спадщини, які впродовж трирічного періоду одержують модальность пам’ятки?
• Звідки нате заповідних територіях беруться пам’ятки, їх комплекси (ансамблі), які згідно абзацу 2 частини 2 статті 33 законопроекту і профільного закону отнюдь не вилучаються при оголошенні територій заповідною?

Як можна керуватись подібними наслідками подібної «законотворчості»?

7. А носитель і «революційні» перетворення у пам’яткоохоронному законодавстві.

У статтях 14-5 та 33-4 законопроекту запроваджене охоронне зонування території пам’ятки.

По цього часу зони охорони були передбачені навколо пам’яток та регулювались відповідною науково-проектною документацією, яка затверджується центральними разве місцевими органами охорони культурної спадщини.

Кому ж це виявилось недостатнім і з яких причин?

(точно) кот наплакал того, що термін «територія пам’яток» законодавчо і нормативно має різні значення у Земельному кодексі, містобудівному і пам’яткоохоронному законодавстві, в) такой степени у законопроекті автори винайшли новий зв’язок території пам’ятки з «розпланувально-просторовою еволюцією пам’ятки».

Що це? Мабуть це питання во (избежание знавців відомого колись клубу.

А дескать нормативні документи про норов та зміст подібної науково-проектної документації, яку неможливо, навіть, уявити?

Попередження частини 3 статті 14-5 относительно встановлення меж території пам’ятки від 20 м давно 1000 м до визначення меж та режимів використання території пам’ятки в установленому порядку є своєчасним, але присутствие конкретних відповідях на такі питання:

• Які критерії визначилися быть визначенні відстані від пам’ятки поперед меж, про які йшлося вище?
• Хто і яким чином визначає ці відстані?
• Чому території пам’яток визначені тільки для того пам’яток археології і архітектури?
• Чому і чим керувалися автори близ визначенні територій для пам’яток монументального мистецтва і історії, яка враховується тільки під цими пам’ятками?

Вважаємо подібні «революційні» перетворення непрофесійними і несерйозними, такими, що підлягають вилученню.

8. Пункти 5 та 6 Прикінцевих положень законопроекту для коригування проектів незавершеного будівництва или скасування дозвільних документів після набрання чинності цим законом є безпідставними і такими, що підлягають вилученню посредством дезорганізацію будівництва.

Такі закони називають драконівськими за імені грецького законодавця Дракона, який жив 600 років раньше н.е. і був автором надзвичайно суворих і жорстоких законів.

Хіба можна карати будівельників, які розпочали і виконують будівельні роботи у відповідності з дозвільними документами, виданими в установленому порядку?

А причини маловыгодный прописані у цих пунктах. Посредством це підлягають вилученню.

ProfiDom.com.ua: Анатолю Марковичу, після вашого аналізу цього законопроекту, мимоволі з’являються деякі сумніви …

А.К.: Просто так, зараз ми підійшли раньше визначальної проблеми, яка устанавливать під сумнів усе пам’яткоохоронне законодавство.

9. Дивіться самі — 04.10.1988 Указом Президії Верховної Чтобы була ратифікована Конвенція насчет охорону всесвітньої культурної і природної спадщини.

19.06.2018 р. законом України №2457 були внесені зміни прежде профільного закону щодо імплементації положень цієї Конвенції до самого національного пам’яткоохоронного законодавства.

Однак, відповідальні виконавці Мінкультури безлюдный (=малолюдный) звернули увагу на тетка, що Конвенція регулює правовідносини з охорони об’єктів малограмотный зовсім такої «культурної спадщини», яка є об’єктом закону «Про охорону культурної спадщини», насчет що йдеться у преамбулі закону.

У Конвенції йдеться относительно охорону саме всесвітньої культурної і природної спадщини зі своєю власною класифікацією і власними визначеннями.

(на)столь(ко), статті 1 і 2 Конвенції визначають таку класифікацію «культурної спадщини»: пам’ятки, ансамблі, визначні місця; класифікацію «природної спадщини»: природні пам’ятки, геологічні і фізіографічні утворення, природні визначні місця чи зони.

У профільному законі класифікація об’єктів культурної спадщини містить три типи і вісім груп видів об’єктів культурної спадщини.

Істотна різниця далеко не тільки у визначеннях понять «культурна спадщина», але й у визначеннях об’єктів культурної спадщини і, в цілому, у всьому понятійному словнику.

Врожденно, що така понятійна «суміш» у законодавстві неприпустима і трудиться відповідні нормативні документи нелігитимними. Такий слябинг належить негайному виправленню.

10. Дивно, але в сущности. 14 травня 2019 року Постановою Верховної Про України №2716-VIII схвалені Рекомендації парламентських слухань получи тему: «Стан, проблеми та перспективи охорони культурної спадщини».

Ця Постанова має силу закону України і підлягає безумовному виконанню.

Ці Рекомендації містять повний ахиллесова пята рекомендацій і доручень Президенту України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України; затверджено Концепцію реформування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, державну Програму нате 2019-2025 р.р., охорони культурної спадщини, надано группа доручень центральним органам виконавчої влади, Славословие, КМДА.

Такий дуже серйозний табуляграмма побачив світло, але малограмотный більше. Трапилось, як завжди.

С правой стороны в тім, що це була Постанова Верховної Чтобы України VIII скликання і готував таке важливе і складне питання відповідний профільний комітет За, якого сьогодні не існує.

Але існує новий профільний комітет, якому належить розконсервувати справи «попередників» і сначала розглянути вказані матеріали і очолити багатоаспектну найважливішу роботу.

ProfiDom.com.ua: у нас залишається відчуття, що шрифт цього документа складали, знову ж — таки, по (по грибы) Жванецьким — під час «собрания держи ликеро-водочном заводе»

А.К.: Несподіване порівняння (сміється). Але, в цілому оцінка законопроекту є негативною помощью брак фахових спеціалістів – професіоналів, які далеко не були залучені до багатоаспектної аналітичної роботи.

У викладених нотатках викладено дней ходу) не всі проблеми, які гальмують розвиток державної системи охорони культурної спадщини. Але одному міністерству всієї проблеми никак не вирішити.

Тут потрібно залучити колективний розум – «….коллективно, громадою…».

ProfiDom.com.ua: Шановний Анатолю Марковичу, величезна подяка вслед за чудовий аналіз цього законопроекту. В жаль, тенденція очевидна: закони пишуть і приймають (человеческое, які абсолютно не розбираються в проблемах. Звідси і загальний скопление практично в усіх галузях економіки. Сподіваємося, що Вам почують ті, кому це необхідно ради посадою